«Вибух стався від мене максимум метрів за сім. Взагалі не розумію, як ми залишилися живі», – постраждалі рятувальники з Дніпра розповіли як потрапили під обстріл окупантів
В результаті двох ракетних ударів по аеропорту Дніпра, о відбулися 10 квітня, постраждали шестеро рятувальників, що саме розбирали завали. Наразі у лікарня знаходяться п’ятеро з них. Одного після огляду відпустили лікуватися додому. Серед п’ятьох, що нині проходять лікування у медзакладі, найважча пацієнтка – прессофіцерка обласного управління ДС НС. Її стан вдалося стабілізувати. Стан інших медики оцінюють як середньої тяжкості. Поранені кажуть: агресор вчиняє гірше, ніж фашисти під час Другої світової. Проте не падають духом. Націлені якнайшвидше стати на ноги та повернутися до роботи.
«У найтяжчої пацієнтки множинні осколкові поранення, зокрема, й внутрішніх органів. Дівчину прооперували. Стан тяжкий, але стабільний. У решти госпіталізованих стан середньої важкості. В одного рятувальника осколками зачепило ноги, у другого – плече, у третього – стегно. Ще один постраждалий – із черепно-мозковою травмою», – розповіла під час брифінгу в. о. директорки департаменту охорони здоров’я ДніпроОВА Вікторія Кулик.
Серед постраждалих – начальник чергової зміни Ігор Гетало. Згадує: виїхали на виклик після обстрілу аеропорту. Гасили полум’я та розбирали завали.
«У той момент навіть не уявляли, що може трапитися така біда. Вибух стався від мене максимум метрів за сім. Взагалі не розумію, як ми залишилися живими», – сказав Ігор Гетало.
Вже коли виходив з приміщення, рятувальник знайшов пораненою свою наречену –пресофіцерку Головного управління ДСНС області Євгенію Дудку. Чоловік намагався її витягнути. Але підвели поранені ноги, тому впав поруч. Покликав хлопців-колег на допомогу.
«Всі дуже переживали, що буде повторний приліт. Дякувати Богу, ми живі. Але, на жаль, один осколок Євгенії залетів під бронежилет. Серед нас вона отримала найсерйозніші травми. Зараз вже в свідомості. Так, ми поранені, але живі та не зламані», – наголосив Ігор Гетало.
Він додав, що російські окупанти вчиняють гірше, ніж фашистські загарбники під час Другої світової війни. Бо навіть тоді пожежні вважалися працівниками гуманітарної місії. По ним стріляти було заборонено. Вважає, що удар агресор завдав спеціально безпосередньо по ДСНСникам. Адже поряд не було військових.
Ще один поранений рятувальник, Микола Яковлєв із династії вогнеборців. Батько рятувальник, дідусь був водієм пожежного автомобіля, мама – диспетчерка. На службі у ДСНС років 10. Це був його перший виїзд на ліквідацію наслідків ракетного удару.
«Я подумав, що треба тікати – може ще прилетіти. Вже пізніше впав і зрозумів, що зі мною щось негаразд. Глянув на штани – вони були всі посічені осколками. Заділо ліву ногу, осколок застряг і в правому стегні. Є велике бажання поламати руки й ноги тим, хто ці ракети запускає», – розповів Микола Яковлєв.
