Як діє «тимчасовий захист» для українців у країнах ЄС, – Міністерство закордонних справ України

У зв’язку з війною, громадяни України можуть звертатися за міжнародним захистом до країн ЄС. Окрім статусу біженця, вони можуть отримати «тимчасовий захист». Строк дії «тимчасового захисту» становить один рік і може бути автоматично подовжено на наступний рік в залежності від ситуації в Україні.
Особи, які користуються «тимчасовим захистом», мають право на:
- дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю подовження);
- доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців, на відміну від отримання статусу біженця, в цьому випадку не має);
- доступ до освіти – діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні з громадянами країни перебування;
- забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання);
- доступ до соціального забезпечення;
- доступ до медичного обслуговування;
- право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
- можливість отримати статус біженця у майбутньому;
- можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.
«Тимчасовий захист» не означає отримання статусу біженця, проте, ті особи, що його отримали в країнах ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.
У МЗС зазначили, що для отримання «тимчасового захисту» необхідно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
На кого поширюється «тимчасовий статус»:
- на громадян України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ;
- на осіб без громадянства та громадян третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;
- на членів сімей перших двох категорій, у тому числі на чоловіка/дружину (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та на їх неповнолітніх неодружених дітей або дітей їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також на їх близьких родичів, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій;
- на громадян третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.
Статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються у строках прийняття рішення про надання статусу, свободи вибору місця проживання, можливостях пересування та обсязі допомоги.
«З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, рекомендуємо приймати рішення щодо отримання того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів країни вашого перебування», - наголошує Міністерство закордонних справ України.
Контактну інформацію цих органів можна отримати на інтерактивній мапі tripadvisor.mfa.gov.ua та на сторінках посольств чи консульств у Фейсбук.