В Кривом Роге место последнего упокоения нашли мужественные защитники из батальона «АРЕЙ» Игорь Байсалов и Роман Полусмяк
12 июля Кривой Рог провел в последний путь двух храбрых воинов батальона «Арей» Игоря Байсалова и Романа Полусмяка, они погибли в Донецкой области с оружием в руках под вражеским обстрелом. Игорь в мирной жизни был строителем, имел двоих детей, а Роман воспитывал дочь.
В Донецкой области во время выполнения боевых задач погибли двое бойцов 7-го отдельного батальона «АРЕЙ» 129 бригады ТрО – Игорь Байсалов с позывным «Десна» и Роман Полусмяк с позывным «Белый».
До полномасштабного вторжения Игорь был строителем. В первые дни войны стал волонтером, а затем присоединился к силам территориальной обороны. Мужчина уже имел военный опыт, поэтому стал командиром отделения. Затем оказался в рядах батальона «АРЕЙ», вместе с побратимами освобождал Херсонщину и защищал восток страны. Роман, в свою очередь, пошел добровольцем, одним из первых решил стать на защиту родины.
Павших воинов запомнили, как ответственных людей, хороших родителей и замечательных бойцов.
«Очень хорошим человеком был. Любил детей, дети любили его. Хороший человек был, замечательный защитник. Положил свою жизнь за Украину. Слава ему и честь!», – рассказал об Игоре побратим. Защитники знали друг друга очень давно, служили вместе, но в Донецкой области их пути разошлись.
О Романе вспоминал его друг Денис: «Хороший, ответственный, честный, верный. Все положительные черты, которые есть у человека, все о нем». Их жизнь оборвал вражеский обстрел. Мужчины пытались спрятаться вместе с еще одним товарищем из «АРЕЮ», но вражеский снаряд унес их жизни.
Любимых потеряли жены, а без заботы и любви отца остались дети. «Первый Городской» выражает искренние соболезнования семьям, близким и собратьям погибших.
На Донеччині під час виконання бойових завдань загинули двоє бійців 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» 129 бригади ТрО – Ігор Байсалов на псевдо «Десна» та Роман Полусмяк на псевдо «Білий».
До повномасштабного вторгнення Ігор був будівельником. У перші дні війни став волонтером, а згодом долучився до сил територіальної оборони. Чоловік вже мав військовий досвід, тож став командиром відділення. Потім опинився у лавах батальйону «АРЕЙ», разом з побратимами звільняв Херсонщину та боронив схід країни. Роман, у свою чергу, пішов добровольцем, одним з перших вирішив стати на захист батьківщини.
Полеглих воїнів запам’ятали, як відповідальних людей, гарних батьків та чудових бійців.
«Дуже гарною людиною був. Любив дітей, діти любили його. Гарний чоловік був, чудовий захисник. Поклав своє життя за неньку Україну. Слава йому і честь!», – розповів про Ігоря побратим. Захисники знали одне одного дуже давно, служили разом, але на Донеччині їхні шляхи розійшлися.
Про Романа згадував його друг Денис: «Хороший, відповідальний, чесний, вірний. Усі позитивні риси, які є у людини, всі про нього». Їх життя обірвав ворожий обстріл. Чоловіки намагались сховатись разом зі ще одним товаришем з «АРЕЮ», але ворожий снаряд забрав їх життя.
Коханих втратили дружини, а без турботи і любові батька залишилися діти. «Перший Міський» висловлює щирі співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих.
Павших воинов запомнили, как ответственных людей, хороших родителей и замечательных бойцов. «Очень хорошим человеком был. Любил детей, дети любили его. Хороший человек был, замечательный защитник. Положил свою жизнь за Украину. Слава ему и честь!», – рассказал об Игоре побратим. Защитники знали друг друга очень давно, служили вместе, но в Донецкой области их пути разошлись. О Романе вспоминал его друг Денис: «Хороший, ответственный, честный, верный. Все положительные черты, которые есть у человека, все о нем». Их жизнь оборвал вражеский обстрел. Мужчины пытались спрятаться вместе с еще одним товарищем из «АРЕЮ», но вражеский снаряд унес их жизни. Любимых потеряли жены, а без заботы и любви отца остались дети. «Первый Городской» выражает искренние соболезнования семьям, близким и собратьям погибших. На Донеччині під час виконання бойових завдань загинули двоє бійців 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» 129 бригади ТрО – Ігор Байсалов на псевдо «Десна» та Роман Полусмяк на псевдо «Білий». До повномасштабного вторгнення Ігор був будівельником. У перші дні війни став волонтером, а згодом долучився до сил територіальної оборони. Чоловік вже мав військовий досвід, тож став командиром відділення. Потім опинився у лавах батальйону «АРЕЙ», разом з побратимами звільняв Херсонщину та боронив схід країни. Роман, у свою чергу, пішов добровольцем, одним з перших вирішив стати на захист батьківщини.
Полеглих воїнів запам’ятали, як відповідальних людей, гарних батьків та чудових бійців. «Дуже гарною людиною був. Любив дітей, діти любили його. Гарний чоловік був, чудовий захисник. Поклав своє життя за неньку Україну. Слава йому і честь!», – розповів про Ігоря побратим. Захисники знали одне одного дуже давно, служили разом, але на Донеччині їхні шляхи розійшлися. Про Романа згадував його друг Денис: «Хороший, відповідальний, чесний, вірний. Усі позитивні риси, які є у людини, всі про нього». Їх життя обірвав ворожий обстріл. Чоловіки намагались сховатись разом зі ще одним товаришем з «АРЕЮ», але ворожий снаряд забрав їх життя. Коханих втратили дружини, а без турботи і любові батька залишилися діти. «Перший Міський» висловлює щирі співчуття родинам, близьким та побратимам загиблих.
