Військовий коваль. «Перші втрати, перші поранені, контужені, важкопоранені. Рятування побратимів під обстрілами. Робив те шо кажуть, те що намагався, те що повинен був, не задумувався про ризики». Був наказ, я його виконував. Війна це кров, смерть. Ти холонеш так в середині, якби коли ти все це робиш ти нічого не відчуваєш. Це потім уже, особливо як вже звільнився, де мирне життя - війна наздоганяє». – Олександр Табачник, офіцер оперативної служби 238-го батальйону 129-ї бригади ТРО, коваль міського комунального підприємства «Швидкісний трамвай». Історія про людину, яка пройшла війну й повернулася до мирного життя, втративши на війні найдорожче – сина, який воював поруч з ним. Оборонець України - брав участь у бойових діях на Херсонському, Нікопольському, Авдіївському, Краматорському та Сумському напрямках. Після демобілізації Олександр повернувся до роботи на підприємстві, яке не залишило його в цей складний час. Олександр продовжує допомагати побратимам через капеланську діяльність.