30 років Незалежності України – економічні підсумки на думку експерта

24 серпня Україна святкує 30-річчя Незалежності. За ці роки в країні відбулася низка економічних криз, і до ювілею Україна підходить не з кращими показниками в економіці. Приватизація, деіндустріалізація, зростання цін і тарифів, реформи з суперечливими результатами для населення. Все це сталося за досить короткий термін. Сьогодні, згідно з різними дослідженнями, українці називають ряд актуальних проблем: корупція, величезний держборг, погана екологічна ситуація, депопуляція, витік «мізків». Як трансформувалася економіка України і що визначило її поточний стан, в ефірі інформаційного агентства ГолосUA розповів економічний експерт Всеволод Степанюк.

За його словами, на початку 1990-х років Україна була десятою економікою світу, технологічно однією з найрозвиненіших і найдосконаліших. Науковий потенціал був на рівні передових стандартів, а у фізиці, матеріалознавстві, кібернетиці, ракетобудуванні, літакобудуванні - ми були кращими в світі на момент здобуття незалежності. Адже навіть літак «Мрія» - це радянська розробка. Але його досі не можуть повторити і зібрати в жодній країні світу, тому що немає таких конструкторських ідей. Також розвинене було суднобудування, з повним циклом виробництва і повним укомплектуванням суден. Але як знак занепаду економіки в цій галузі - недавно збанкрутувало одне з найбільших суднобудівний завод «Океан».

«Але ось ці 30 років деградації, вони мають як суто юридичну, так і ментальну частину. Юридично Україна була 1991 році соціалістичною державою. Без ринкової економіки, без приватної власності і, відповідно, з плановою економікою. Потім, копіюючи Росію, ми почали будувати незрозуміло що, а не ринкову економіку. Проводити ваучерну спочатку малу приватизацію, потім велику. Знамените питання Кучми - що ми будуємо? - так і залишилося без відповіді. Але йому це прекрасно пояснили злодії. Що потрібно все продати, ви будете дуже багаті. А країна, - кого вона буде цікавити в даному випадку», - вважає Всеволод Степанюк.

На питання чому так вийшло - експерт вважає, що, по-перше, не була усунена юридична нестиковка - при проведенні приватизації не визнавалася приватна власність і заводилися кримінальні справи, аж до прийняття в 1996 році Конституції України. А тому на початку дев'яностих в приватизації брали участь ті, хто не боявся отримати термін. А це, як правило, були або бандити, або так звана «партійна верхівка», яку ніхто судити і так не збирався, тому що у них «все схвачено». «Саме це сформувало український бізнес як злодійський. У жодній країні світу немає такого бізнесу, як в Україні, де практично всі багаті люди - це бандити в минулому. І це визначило подальшу деградацію країни. А далі сталося ось що - такі люди захотіли мати владу ще й у Західних країнах. Там, в свою чергу відповіли - якщо ви хочете бути визнані на заході, будете робити те, що ми вам скажемо. Адже ми знаємо, що ви бандити. Звідси і почалося це падіння країни. Не кажучи вже про те, що побудова ринку без референдуму - це була просто узурпація влади Кучмою. Тому що ніхто в 1991 році за капіталізм на референдумі не голосував. А вся історія країни - порушення чинних законів чинною владою», - вважає пан Степанюк.

Також великий вплив справив на економіку країни вступ до СОТ. Але це, з одно боку, був вимушений крок. Тому що після розвалу Радянського Союзу всі золотовалютні резерви нашої країни залишилися в Росії. Результати підписання торгових угод з ЄС і вступу до СОТ ми «пожинаємо» до сих пір - на полицях магазинів, на комунальних тарифах. Ось це справжня ціна вступу до СОТ раніше за Росію.

Що стосується реформ, що проводяться за часи незалежності в Україні, то Всеволод Степанюк має на цей рахунок таку думку. «Передчуття» реформ з'явилося ще з початком підписання перших договорів з МВФ, де Леоніду Кучмі зробили зауваження, що в нашій країні витрачають занадто багато грошей на медицину, освіту і т. п. Але тоді президенту Кучмі вдалося відстрочити реформи, які нещодавно все ж пройшли в нашій країні, переважно за ініціативи Міжнародного валютного фондому. «Захід проводить щодо України типову колонізаторську політику. Таку ж, як проводить по відношенню до Лівії, Тунісу, Єгипту. Хоча ці країни також мають асоціацію з Євросоюзом, але жити там люди краще не стали. Асоціація потрібна Євросоюзу, щоб викачувати ресурси із цих країн. Це написано навіть в самому договорі про асоціацію», - розповів Всеволод Степанюк. З цієї логіки випливає і пенсійна реформа. Тому що цілі багатих країн по відношенню до бідних - мати робочу силу, не мати соціальних зобов'язань, а якщо мати, то мінімальні, а невдоволення придушити силою.

В цілому експерт охарактеризував 30 років Української економіки більше з упадницькими тенденціями, а також акцентував увагу на тому, що кожна нова влада приходила до керівних посад, щоб збагатити особисті амбіції, а не країну, причому порушуючи Конституцію й основні закони. А спадкоємність у владі повністю відсутня.

Ще одна сторона краху економіки - ментальність. «Ті, хто проголошував незалежність і прийшли потім на цій хвилі до влади, це були ті, хто підтримував приватизацію і «грабіж» Горбачова. І потім, під час путчу вони його не підтримали. І коли Горбачов повернувся в своє крісло, вони просто побоялися наслідків. Саме тому була проголошена незалежність від Москви. Тому що вони розуміли, що за те, що вони зробили, їм всім світить Сибір. Тобто парадигма, щоб вкрасти і не відповідати за скоєне, вона до цих пір має місце. Розвитку економіки найближчим часом в нашій країні не буде. Тому що в ньому ніхто не зацікавлений. Ні Захід, який розглядає Україну як сировинний придаток. Ні, в першу чергу, сама Українська держава. Або держава жорстко повертає суверенітет, аж до введення продовольчих карток. Нехай це буде жорстко, але з моменту повернення почнеться розвиток. Або хтось із найближчих сусідів або партнерів буде зацікавлений у розвитку країни», - підсумував Всеволод Степанюк.