Без контрольних робіт та різких звуків: у МОН надали рекомендації щодо навчання після нічних тривог

Відповідно до порадника «Травмачутливість у школі», тривалий стрес негативно впливає на пам’ять, здатність концентруватися та засвоювати великі обсяги інформації. Навчальний матеріал рекомендують подавати невеликими частинами, чергувати види діяльності, робити паузи та починати зі знайомих завдань. Якщо учень розплакався на уроці, вчителю радять не привертати до цього увагу класу, провести коротку загальну руханку, а згодом з’ясувати причину стану дитини наодинці.

Фахівці також склали перелік практик та тригерів, яких варто уникати в освітньому середовищі. У списку:

- вправи із заплющуванням очей, оскільки це може асоціюватися із втратою контролю над ситуацією;

- несподівані фізичні дотики (перед тим як обійняти чи взяти дитину за руку, необхідно отримати її згоду);

- гучні ефекти та різкі звуки від петард, хлопавок чи повітряних кульок під час шкільних заходів;

- демонстрація навчальних відео з кадрами загиблих, крові, звуками вибухів або сирен.

У рекомендаціях зазначається, що нетипова поведінка учнів (постійний рух або розгойдування на стільці) не завжди свідчить про порушення дисципліни, а може бути способом концентрації. Прояви агресії пропонують коригувати не лише покараннями, а й залученням дітей до спільних проєктів, волонтерської діяльності чи мистецтва. Також педагогам нагадують, що звичайне оцінювання знань залишається для школярів додатковим джерелом сильного стресу.

Загалом у липні 2026 року Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти до 2030 року. Документ спрямований на створення безпечного освітнього середовища, раннє виявлення емоційних проблем у дітей та побудову багаторівневої системи психологічної допомоги.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що понад 11 тисяч українських шкіл забезпечені укриттями.