«У знаному відчути несподіване»: криворіжців запрошують на виставку «Кривий ландшафт. Усвідомлення»
Участь у ній беруть художниці та митець з Києва і Кривого Рогу: Рената Асанова, Оксана Жарун та Ілля Левченко. Їхні роботи – це рефлексія на побачене й пережите у нашому місті: його простори, проблеми, історію та несподівані сенси, які відкрилися уважному погляду.
«У цій частині проєкту Костянтин Дорошенко звертався, що в усвідомленні ми можемо не лише стиснути плечима або кивнути головою, або просто сказати, що нам щось зрозуміло. Ми маємо долучитися певною дією, бути готові, що можуть долучитися якісь позитивні чи негативні фактори під час цього процесу», – пояснила частину задуму Ксенія Фурса, координаторка виставкового проєкту.
Художниця Рената Асанова зізналася, що робота над проєктом стала для неї несподіваним досвідом: «Ми досліджували різні частини Кривого Рогу. Мене дуже вразило. Я не очікувала, що Кривий Ріг мене так надихне. Я рада, що познайомилася з цим містом».
«Ця робота – спроба подивитися на породи не тільки як на ресурс, а як на присутність. І, можливо, провести паралель із людиною: з тим, як легко ми самі починаємо сприймати себе і одне одного лише через функцію, користь, продуктивність. Каміння лежить поруч, не вимагаючи пояснень, і пропонує інший ритм погляду – повільний, уважний, не інструментальний. Бачити цінність у камінні, яке нічого не обіцяє і нічого не дає, означає дозволити собі дивитися на світ не тільки через ефективність і результат. Це спосіб на мить вийти з логіки видобутку – не лише щодо матеріалів, а й щодо людей і самих себе», – розповіла про свою інсталяцію мисткиня.
Очам відвідувачів представили пейзажі й інсталяції, зверталися митці і до слухових образів. Зокрема, «симфонією праці» «серця Кривбасу» – кар’єру ПівдГЗК.
Виставка стала другою частиною серії з трьох проєктів, присвячених осмисленню криворізького ландшафту як простору історичної пам’яті, індустріальної трансформації та повсякденного життя. Знаходиться експозиція в укритті університету ДУЕТ.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у місті відкрили виставку «Кривий ландшафт. Укорінення».
«Ця робота – спроба подивитися на породи не тільки як на ресурс, а як на присутність. І, можливо, провести паралель із людиною: з тим, як легко ми самі починаємо сприймати себе і одне одного лише через функцію, користь, продуктивність. Каміння лежить поруч, не вимагаючи пояснень, і пропонує інший ритм погляду – повільний, уважний, не інструментальний. Бачити цінність у камінні, яке нічого не обіцяє і нічого не дає, означає дозволити собі дивитися на світ не тільки через ефективність і результат. Це спосіб на мить вийти з логіки видобутку – не лише щодо матеріалів, а й щодо людей і самих себе», – розповіла про свою інсталяцію мисткиня.Очам відвідувачів представили пейзажі й інсталяції, зверталися митці і до слухових образів. Зокрема, «симфонією праці» «серця Кривбасу» – кар’єру ПівдГЗК. Виставка стала другою частиною серії з трьох проєктів, присвячених осмисленню криворізького ландшафту як простору історичної пам’яті, індустріальної трансформації та повсякденного життя. Знаходиться експозиція в укритті університету ДУЕТ.
