Катерина – дружина криворізького нацгвардійця Василя, який приїхав до Маріуполя ще до початку повномасштабного вторгнення. Для захисника ця ротація до міста Марії стала першою. Пережив і вуличні бої, й повне оточення, до останнього боронив завод-фотрецю «Азовсталь», територію якого покинув лише після наказу. Разом із іншими бійцями маріупольського гарнізону вийшов з промислового майданчика гіганта 16 травня. Напередодні, 15 травня, Василь востаннє зателефонував коханій, після чого зв’язок із ним обірвався. Вдома на героя та гордість родини очікує Катерина та двоє діточок – син та донька. За час, поки Василь боронив кордони рідної держави та перебуває у полоні, його молодший навчився розмовляти та часто запитує – коли нарешті його батько повернеться додому. Про мужність та вірність, взаємодопомогу та відданість, звірства росіян та нелюдські умови перебування у полоні – у розповіді Катерини – дружини бранця «Азовсталі».