Вдалося упізнати за татуюванням: у Кривому Розі простилися з Володимиром Черниченком, який загинув під час ракетного удару
25 червня у Кривому Розі провели в останню путь Володимира Черниченка. Чоловік загинув внаслідок російського ракетного удару, завданого по місту дві доби тому. Він вийшов на роботу, щоб підмінити колегу-екскаваторника. Ракета влучила неподалік місця, де він працював.
Дружина загиблого Анастасія одразу після вибуху кинулася телефонувати чоловікові, але гудки залишалися без відповіді.
«Мені подзвонила сусідка, каже: «Настя, приліт стався там, де робив Володимир». Коли я приїхала, побачила, що його екскаватор горить. Психолог мене звідти забрала, і вже потім слідчий сказав: «Кріпіться, ваш чоловік 200»…», - розповіла вона.
До цивільної роботи Володимир повернувся після військової служби. Він захищав Україну у складі 24-ї окремої штурмової бригади «Айдар» на Бахмутському напрямку. Згодом був демобілізований як батько трьох дітей.
Найбільшою цінністю для Володимира була сім’я. Разом із дружиною вони мали парні татуювання. Саме за ними і вдалося впізнати загиблого після удару.
Попрощатися з Володимиром прийшли рідні, друзі, колеги та небайдужі містяни. Біля труни не стримували сліз ті, хто знав його як доброго чоловіка, турботливого батька та людину, яка завжди була готова підтримати інших.
У Володимира залишилися батьки, сестра, дружина та троє дітей. Вічна пам'ять загиблому.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у лікарні Кривого Рогу залишаються 17 поранених від нещодавньої атаки.
«Мені подзвонила сусідка, каже: «Настя, приліт стався там, де робив Володимир». Коли я приїхала, побачила, що його екскаватор горить. Психолог мене звідти забрала, і вже потім слідчий сказав: «Кріпіться, ваш чоловік 200»…», - розповіла вона.
До цивільної роботи Володимир повернувся після військової служби. Він захищав Україну у складі 24-ї окремої штурмової бригади «Айдар» на Бахмутському напрямку. Згодом був демобілізований як батько трьох дітей.
Найбільшою цінністю для Володимира була сім’я. Разом із дружиною вони мали парні татуювання. Саме за ними і вдалося впізнати загиблого після удару.
Попрощатися з Володимиром прийшли рідні, друзі, колеги та небайдужі містяни. Біля труни не стримували сліз ті, хто знав його як доброго чоловіка, турботливого батька та людину, яка завжди була готова підтримати інших.
У Володимира залишилися батьки, сестра, дружина та троє дітей. Вічна пам'ять загиблому.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у лікарні Кривого Рогу залишаються 17 поранених від нещодавньої атаки.
