Віддав життя за тих, кого любив: на Сумщині поліг працівник КЗРК Віктор Черевик
21 квітня біля населеного пункту Вільшанка, що на Сумщині, загинув 48-річний захисник Віктор Черевик. Він більшу частину життя присвятив гірничій справі, але у перші дні повномасштабного вторгнення став на захист країни.
Віктор був родом із Кіровоградщини, але свою долю та професійний шлях пов’язав із Кривим Рогом. Після навчання у гірничо-електромеханічному технікумі він пройшов довгий шлях на великих промислових підприємствах: від монтажника на «Дніпродомнаремонті» до слюсаря на «Криворіжсталі». Останні одинадцять років чоловік працював на Криворізькому залізорудному комбінаті, де з часом перейшов працювати у підземні умови гірничомонтажником. Колеги згадували його як людину, яка щиро горіла своєю справою та ніколи не зупинялася у навчанні.
2 березня 2022 року Віктор Володимирович не чекав на повістку. Він пішов до війська добровольцем, приєднавшись до 129-ї бригади тероборони. Службу ніс у військовій частині А7224 на північних рубежах країни.
Найболючішою ця втрата стала для сина Артема, який тепер вчитиметься жити без батьківської підтримки.
«Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина, доброго та чуйного чоловіка і батька, щирого та вірного товариша й побратима. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя», - заначили у повідомленні підприємства.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та колегам полеглого оборонця.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Пам’ять про захисників Володимира Покотила та Володимира Куща увічнили на фасаді криворізької гімназії №109.
Віктор був родом із Кіровоградщини, але свою долю та професійний шлях пов’язав із Кривим Рогом. Після навчання у гірничо-електромеханічному технікумі він пройшов довгий шлях на великих промислових підприємствах: від монтажника на «Дніпродомнаремонті» до слюсаря на «Криворіжсталі». Останні одинадцять років чоловік працював на Криворізькому залізорудному комбінаті, де з часом перейшов працювати у підземні умови гірничомонтажником. Колеги згадували його як людину, яка щиро горіла своєю справою та ніколи не зупинялася у навчанні.
2 березня 2022 року Віктор Володимирович не чекав на повістку. Він пішов до війська добровольцем, приєднавшись до 129-ї бригади тероборони. Службу ніс у військовій частині А7224 на північних рубежах країни.
Найболючішою ця втрата стала для сина Артема, який тепер вчитиметься жити без батьківської підтримки.
«Дякуємо батькам за виховання гарного та мужнього сина, доброго та чуйного чоловіка і батька, щирого та вірного товариша й побратима. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою дорогою ціною дістається кожна хвилина мирного життя», - заначили у повідомленні підприємства.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та колегам полеглого оборонця.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Пам’ять про захисників Володимира Покотила та Володимира Куща увічнили на фасаді криворізької гімназії №109.
