Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Він знав ціну хліба та волі: у Кривому Розі відійшов у вічність 37-річний захисник Станіслав Мачулін

    8 Січня 2026, 17:30 Поділитися

    Війна вбиває не лише кулями на нулі. Часто через хвороби та виснаження організм не витримує надлюдських навантажень. 27 грудня 2025 року у госпіталі при міській лікарні №1 зупинилося серце Станіслава Мачуліна. Йому було лише 37.

    Він знав ціну хліба та волі: у Кривому Розі відійшов у вічність 37-річний захисник Станіслав Мачулін

    Станіслав народився на Миколаївщині. Навчався у місцевій школі, зростав у великій багатодітній родині, де з дитинства вчили повазі, праці й відповідальності. Його батьки працювали на землі, і ще хлопчиком Станіслав допомагав у полі. У 2003-2005 роках він здобув фах кухаря. Після смерті батька у 2008 році став справжньою опорою для матері, дбав про молодших братів, не уникав жодної роботи.

    У 2019 році Станіслав переїхав до Кривого Рогу. Тут працював на різних підприємствах, займався ремонтом квартир, захоплювався радіотехнікою. Навіть за щільного робочого графіка завжди знаходив час, щоб навідати матір, яка мешкала у селі Ганнівка на Кіровоградщині.

    У серпні 2022 року він добровільно став до лав ЗСУ. Брав участь у боях за Бахмут і Херсон. У 2023 році під час одного з бойових зіткнень отримав контузію, після чого його здоров’я почало стрімко погіршуватися.
    У 2025 році Станіслав проходив лікування в лікарні імені Мечникова в Дніпрі, згодом – у госпіталі при Криворізькій лікарні №1. Саме там 27 грудня його життя обірвалося.

    Друзі та побратими знали чоловіка як добру, щиру людину, вимогливу до себе й відповідальну.

    У воїна залишилися мати Олена та молодші брати Валентин і Владислав.
    Вічна пам’ять і слава Герою.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що на фронті поліг криворіжець Олександр Воєвода

    Станіслав народився на Миколаївщині. Навчався у місцевій школі, зростав у великій багатодітній родині, де з дитинства вчили повазі, праці й відповідальності. Його батьки працювали на землі, і ще хлопчиком Станіслав допомагав у полі. У 2003-2005 роках він здобув фах кухаря. Після смерті батька у 2008 році став справжньою опорою для матері, дбав про молодших братів, не уникав жодної роботи.

    У 2019 році Станіслав переїхав до Кривого Рогу. Тут працював на різних підприємствах, займався ремонтом квартир, захоплювався радіотехнікою. Навіть за щільного робочого графіка завжди знаходив час, щоб навідати матір, яка мешкала у селі Ганнівка на Кіровоградщині.

    У серпні 2022 року він добровільно став до лав ЗСУ. Брав участь у боях за Бахмут і Херсон. У 2023 році під час одного з бойових зіткнень отримав контузію, після чого його здоров’я почало стрімко погіршуватися.
    У 2025 році Станіслав проходив лікування в лікарні імені Мечникова в Дніпрі, згодом – у госпіталі при Криворізькій лікарні №1. Саме там 27 грудня його життя обірвалося.

    Друзі та побратими знали чоловіка як добру, щиру людину, вимогливу до себе й відповідальну.

    У воїна залишилися мати Олена та молодші брати Валентин і Владислав.
    Вічна пам’ять і слава Герою.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що на фронті поліг криворіжець Олександр Воєвода

    Теги
    • #пам'яті загиблих героїв війни
    • #криворіжець
    • #військовий
    • #загинув