Мав золоті руки та завжди відповідав за свої слова: в останню путь провели Сергія Заблоцького з Кривого Рогу
Сергію було 37 років. Навчався у будівельному технікумі на каменяра, вмів працювати руками й завжди брався за будь-які завдання. У мирному житті полюбляв рибалити й дуже дорожив родиною. У нього залишилися дружина Юлія та донька.
До лав ЗСУ Сергія мобілізували у 2024 році. Він служив солдатом механізованого відділення 23-ї окремої механізованої бригади, мав позивний «Оскар». На фронті був стрільцем: відповідальним, спокійним і надійним. Побратими згадували його як добру людину, не боягуза, того, хто завжди був готовий виконати завдання і підставити плече у найважчий момент.
Відданий присязі, він мужньо боровся за свободу і незалежність України та загинув 17 листопада 2024 року поблизу села Максимівка Волноваського району Донецької області.
Присутні на церемонії прощання рідні, близькі й бойові товариші низько схиляли голови у скорботі та підтримували одне одного у тяжкому горі, що їх спіткало.
Світла пам’ять та вічна шана Герою!
Нагадаємо, раніше ми писали, що не стало криворіжця Миколи Шевченка.
До лав ЗСУ Сергія мобілізували у 2024 році. Він служив солдатом механізованого відділення 23-ї окремої механізованої бригади, мав позивний «Оскар». На фронті був стрільцем: відповідальним, спокійним і надійним. Побратими згадували його як добру людину, не боягуза, того, хто завжди був готовий виконати завдання і підставити плече у найважчий момент.
Відданий присязі, він мужньо боровся за свободу і незалежність України та загинув 17 листопада 2024 року поблизу села Максимівка Волноваського району Донецької області.
Присутні на церемонії прощання рідні, близькі й бойові товариші низько схиляли голови у скорботі та підтримували одне одного у тяжкому горі, що їх спіткало.
Світла пам’ять та вічна шана Герою!
Нагадаємо, раніше ми писали, що не стало криворіжця Миколи Шевченка.
