Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Захищав ворота у команді та кордони на фронті: Кривий Ріг втратив воїна, волонтера та голкіпера ФК «Кривбас АТО» Тараса В’юна із позивним «Лис»

    7 Грудня 2025, 14:00 Поділитися

    Ще підлітком криворіжець мріяв стати військовим. За цивільного життя обрав для себе футбол. У ФК «Кривбас АТО» Тарас стояв на воротах. У команді був тим, хто тримав, надихав і згуртовував.

    Захищав ворота у команді та кордони на фронті: Кривий Ріг втратив воїна, волонтера та голкіпера ФК «Кривбас АТО» Тараса В’юна із позивним «Лис»

    У час повномасштабного вторгнення Тарас став до лав 17-ї Криворізької танкової бригади.  Згодом отримав важкі поранення на Херсонщині й тривалий час боровся за життя. 

    «Кілька разів під час операції не було пульсу, я йшов, але за кілька секунд знов включився, боровся, хапався за кожну можливість жити. Тому лікарі не зупинялися, й продовжували рятувати. Двічі повністю міняли кров. Я дуже вдячний лікарям за професійність й за те, що не опустили руки. Мені дуже пощастило. Мабуть, мій янгол-охоронець допоміг й дав сил і мені, і лікарям…», - розповів чоловік минулого року місцевим ЗМІ.
    Після лікування він підтримував своїх розвідників, допомагав побратимам, займався волонтерством, ділився досвідом зі студентами та молоддю. 
    Тарас – повний кавалер ордена «За мужність», нагороджений також відзнаками від командування та Президента України.

    Та навіть найсильніший організм має межу. Після всього Тарас пішов із життя у 38 років.

    Світла пам’ять Герою і вічна вдячність за його силу та гідність. 

    Нагадаємо, раніше ми писали, що останньою земною дорогою провели Владислава Лебедя. 

    У час повномасштабного вторгнення Тарас став до лав 17-ї Криворізької танкової бригади.  Згодом отримав важкі поранення на Херсонщині й тривалий час боровся за життя. 

    «Кілька разів під час операції не було пульсу, я йшов, але за кілька секунд знов включився, боровся, хапався за кожну можливість жити. Тому лікарі не зупинялися, й продовжували рятувати. Двічі повністю міняли кров. Я дуже вдячний лікарям за професійність й за те, що не опустили руки. Мені дуже пощастило. Мабуть, мій янгол-охоронець допоміг й дав сил і мені, і лікарям…», - розповів чоловік минулого року місцевим ЗМІ.
    Після лікування він підтримував своїх розвідників, допомагав побратимам, займався волонтерством, ділився досвідом зі студентами та молоддю. 
    Тарас – повний кавалер ордена «За мужність», нагороджений також відзнаками від командування та Президента України.

    Та навіть найсильніший організм має межу. Після всього Тарас пішов із життя у 38 років.

    Світла пам’ять Герою і вічна вдячність за його силу та гідність. 

    Нагадаємо, раніше ми писали, що останньою земною дорогою провели Владислава Лебедя. 

    Теги
    • #кривий ріг
    • #війна