Загинув під час прориву на «Азовсталь», обірвавши лік років щасливого подружнього життя: історія кохання полеглого нацгвардійця Олександра Собчука та його дружини Тетяни, шлюб яких обірвала війна

Перший бойовий досвід Олександра Собчука припав на 2014 рік. Разом з побратимами він звільняв населені пункті Донецької та Луганської областей. В 2015-ому отримав нагрудний знак «За оборону Маріуполя». 

«Дала йому візитку, а він подарував шоколадку. Ввечері подзвонив і спитав про плани на вечір. Ми домовилися на вихідні. У мене були принципи не зустрічатися з клієнтами. Але мої дівчата казали зворотне. Такий гарний хлопець, військовий», - каже Тетяна. 

У рік повномасштабного вторгнення, 8 лютого, офіцер перебував на черговій ротації до Донеччини. Він знову виконував завдання з оборони Маріуполя. Увесь цей час заспокоював дружину і казав, що перемога обов’язково настане. Воїн поклав своє життя під час прориву на комбінат «Азовсталь» всередині квітня. 

«На жаль, я тепер виховую дітей без нього. Це велика відповідальність. Але це відповідальність, в першу чергу, перед ним. Я сподіваюся, що у мене вийде виховати дійсно гідних дітей, гідних свого героїчного батька. Я сподіваюся, що він загинув не дарма. Що наші хлопці не дарма поклали своє життя. Що наші діти житимуть у вільній державі», - додає Тетяна. 
Президент України Володимир Зеленський видав указ про посмертне нагородження Олександра Собчука орденом «За мужність» ІІІ ступеню з присвоєнням звання полковника. 

Вічна пам'ять та шана оборонцеві України!