«Я просто виконував свою роботу»: бульдозерист Олександр Школяренко розповів про ліквідацію ракетної атаки на Карачунівську дамбу
Криворіжець Олександр Школяренко один із перших приступив до відновлення пошкодженої дамби країною-агресоркою. Чоловік допомагав розрівнювати скальну породу для її планування. За участь в ліквідації наслідків ворожої атаки на криворізьку дамбу його нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» 3 ступеня. Олександр – простий бульдозерист одного з промпідприємств, котрий з-поміж кількох десятків героїв ліквідаторів працював без перерви, допоки не вдалося стабілізувати ситуацію.
14 вересня окупанти поцілили крилатими ракетами по греблі на Карачунівському водосховищі, через що сталися значні руйнування дамби. Саме Олександр Школяренко став одним із перших, хто працював на пошкодженій дамбі. Криворіжець мав розрівнювати скельну породу для подальшого її плануванню.
Олександр Шкляренко є робітником криворізького підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг», де працює машиністом бульдозеру вже близько 40 років. Керувати бульдозером навчався на підприємстві та добре знає, як поводитись із ґрунтом, вміє читати плати, креслення, не губиться у великій кількості кнопок та важелів свого 40-тонного бульдозера на 310 кінських сил.
Про день ліквідації аварії чоловік розповідає, що пам’ятає величезну чергу із вантажних машин, які потоком везли на дамбу скельну породу та вивантажувалися. Криворіжцю треба було тільки встигати її розрівнювати, якщо казати правильно: планувати дамбу. Після усунення наслідків ворожої атаки на дамбу чоловік продовжив працю на підприємстві.
«14 вересня швидко стало відомо, що ворог цього вечора випустив по нас аж сім крилатих ракет і пошкодив шлюз дамби. Вода прибувала щохвилини та затоплювала все навкруги. Першу добу там працювали ДСНСники, а потім на відновлення дамби вже зайшли ми. Моя зміна припала саме на ніч. Я був спокійний та зосереджений на справі. Якщо починалася тривога, ми припиняли працювати і йшли подалі від дамби, адже знали, що знаходимося в епіцентрі подій і «на мушці» у ворога. Під час роботи там я постійно знаходився на зв’язку зі своєю родиною. Звичайно, усі хвилювалися. Але всі також знали, що цю роботу треба комусь робити», - розповідає Олександр Школяренко.
За участь в усуненні наслідків ворожої атаки на криворізьку дамбу Олександра нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» третього ступеня, на котру він зовсім не розраховував.
«Коли запросили до виконкому, я вже знав, що збираються нагородити, – каже Олександр. – Все проходило чудово, була урочиста обстановка, усім грамоти вручили, усіх поздоровили… а мене ні. Ну, думаю, про мене забули. А тут оголошують, що мене нагороджують криворізьким «орденом»! Оце так! Було дуже приємно! Не встиг із зали вийти, про нагороду вже знали усі мої знайомі. Донька, яка зараз за кордоном, навіть перша про це дізналася. Ось така вона, сучасна комунікація!», - зазначає криворіжець.
